Радісно пришвартувавшись до магазинчика з вивіскою «Фарби і шпаклівка» і діставши жаданий список необхідного, я проспівала: «Бажаю 10 упаковок шпаклівки і грунтовки! І водоемульсивної фарби бажаю!». Мужік–продавец ліниво позіхнув, почухав лівий мтс і кивнув на стелажі – «Вібірайте!». Мама дорога! До речі, ви чули притчу про Буріданова осла? Немає? Раджу ознайомитися. На ділі виявилось, що грунтовка відрізняється глибиною проникнення, причому, чим глибше, тим краще. Шпаклівка ж буває трьох видів – для внутрішніх, зовнішніх і вологих поверхонь, та ще і різній мірі зернистості. Кожен з цих видів виробляє безліч різних компаній – німецькі, фінські, польські, і навіть наші. Неприємне відкриття не змусило себе довго чекати, - те, що в списку було «упаковкою шпаклівки», наяву виявилося 20 кілограмовим запорошеним мішком, оскільки шпаклівка – це дрібний білий порошок, який для роботи розводять. Водою розводять, а ви що подумали? На цьому фоні якісь 5 літрів грунтовки і відерця з водоемульсивною фарбою здавалися статистичною погрішністю, якою можна нехтувати.
З горем навпіл, неабияк повеселивши чоловіче населення ринку, я купила все, що треба, і тут зі всією своєю підлотою встало наступне питання – а як це все везти, і головне перетягувати в квартиру? Я була на машині і, в принципі, нічим, окрім повною заміною задньої підвіски, не ризикувала. Можна було б все це «щастя» туди запихнути, але витягувати 20 кг з багажника і дотягнути їх до ліфта я не могла в принципі. А «щастя» цього у мене було рівно 10 штук. Дивні відкриття завжди поруч, друзі мої! Виявилось, що діалектикою «могутнього урагану» передбачено все – для спраглих скоріше почати «ремонтно-відновні роботи в зоні ураження» в ринку припарковані спеціальні газелі», що «літають, в лоно якої вам всі занурять, і, головне, вивантажать, за відносно помірну плату.
Наступною історичною віхою значилася покупка шпалер. Їх за теперішніх часів потворне різноманіття – під (або над?) клей, під фарбування і фотошпалери. Ми зупинилися на першому варіанті, бо другий – аж надто тужний і смердючий, а третій - дуже авангардний і быстронадоедающий, бо вже з перших днів не те, що ремонту, а підготовки до нього стало ясно, що наступного разу його робитимуть мої нащадки, що сильно подорослішали.
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.