Чи знаком тобі, дорогий читач, науковий термін «ремонт»? Мій особистий починався зовсім не так страшно, і десь навіть романтично. Житлове питання, як відомо, псує громадян. Належало відремонтувати квартиру бабусі перед тим, як туди переїжджати. В порівнянні із загрожуючим переїздом ремонт здавався милою розвагою. Але історія розсудила інакше. Розвага перетворилася на каторгу. Наївна, я і не представляла, що це таке «почати ремонт». Слухайте далі.
Спершу вирішено було, з відома бабусі, розчистити антресолі, аби згодом було куди евакуювати всі тонкі, крихкі предмети, що б’ються і втрачаються. Справою це виявилося тривалим і утомливим. Урочисте винесення на смітник повного підшивання журналу «Новинки електротехніки» за 1967, 1968 і 1969 років; фотозбільшувача (оптика розбита); запчастин від доісторичного самовара; неймовірної кількості різнокаліберних баночок, пляшечок, коробочок, бульбашок і інших судин невідомого призначення, що зберігаються за принципом «жалко викидати таку красу», і іншій дурниці закінчився ближчим до півночі. У один прекрасний момент мені навіть здалося, що серед всього цього барахла, в найтемнішому і запорошеному кутку повинна обов’язково знайтися чарівна лампа Алладіна. Надії не виправдалися. Адже це було лише прологом до «милої розваги». Скажу відразу: у новій квартирі ми збиралися жити довго і, по можливості, щасливо. Вирішено було ремонт зробити чужими руками і запросити для цього професіоналів. Професіонали в особі двох розвеселих бабоньок, оглянувши «фронт робіт», назвали сповна прийнятну ціну, і написали онучати необхідних для ремонту матеріалів. Перелік свідчив: грунтовка, шпаклівка, шпалерний клей, самі шпалери, плівка і різні будівельно-окремі дрібниці. «Нісенітниця», - необачно подумала. «Зараз поїду на будівельний ринок, благо він поруч, і все куплю». Блаженний хто вірує…
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.