Власне на цьому запланований нами ремонт і закінчився. Почалася ера незапланованого. Тихим теплим травневим вечором, сидячи в свіжовідремонтованій, як нам здавалося, затишній чистій квартирі, насолоджуючись спокоєм і відчуттям, що «все вже позаду», ми були звірячо виведені з нірвани страшним гуркотом. Виявилось, що на наш білосніжний, величний унітаз з шафки для інструментів впали, увага, титанові лещата, покладені туди явно якимсь шкідником. Летівши по химерній траєкторії, яка привела б в захват будь-якого артилериста, що летить, схоже, вирішив, що стоїть на порозі еволюційного прориву і «по дорозі» примудрився пробити титановою головою декілька плиток в стіні туалету. Першим на місце катастрофи прибіг наш, тоді ще чотиримісячний, мопс, який весело прочовгав по той, що утворився калюжі, задер лапку і окропив залишки минулої величі.
Організм нам тим часом недвозначно нагадав, що «принцеси теж пісяють», і взагалі, пора терміново шукати заміну полеглому смертю хоробрих «чіпатиму». Думка про будівельний ринок викликала напади нудоти, і пошуки нової сідниці вироблялися в Інтернеті. З’ясувалося, що унітази бувають трьох видів – підлогові, з прихованим бачком і підвісні. Перспектива сидіти на горщику і базікати ногами, звичайно, надихала, але мене не покидало тривожне відчуття – а раптом він візьме і відвалиться, не витримавши, так би мовити, натиску. Розумію, що це все безпідставні страхи, але мені рідніше здався стандартний унітаз, що стоїть на підлозі. До нашого неймовірного полегшення (у прямому і переносному сенсі), замовлений предмет інтер’єру привезли і встановили в найкоротші терміни, і без залучення місцевих сантехніків, яких в період між травневими святами знайти було ледве складніше, ніж безкоштовні квитки в іншу галактику.
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.