Шпалери, що просочилися клеєм, накладаються на стіну, зморшки і міхури розгладжуються жорсткою щіткою (фото 7). Використовувати для цієї мети ганчірку не рекомендується, оскільки на деяких видах шпалер - найчастіше паперових - фарба може розмазатися. Наклеюючи паперові шпалери, потрібно уважно стежити за тим, аби клей не видавлювався із стиків. З поверхні вінілових шпалер клей легко віддаляється вологою ганчіркою, вони практично не фарбуються, тому працювати з ними зручніше.
Оскільки шматки нарезаются із запасом по довжині, після наклеювання під стелею і в плінтуса утворюється надлишок матеріалу. Цей надлишок зрізається гострим ножем по металевій лінійці. Тупий ніж мне і рве папір, тому міняти лезо слід досить частий. Нижній край наклеєного полотнища обрізується з таким розрахунком, аби він трохи (4-6 мм) загинався на горизонтальну полицю плінтуса.
Досить частий виникають проблеми з наклеюванням бордюру на поверхню вінілових шпалер. Навіть вживання спеціалізованих бордюрних клеїв не забезпечує прийнятного результату: через невеликий проміжок часу бордюр починає відклеюватися, а інколи просто відвалюється. Лише наклеювання бордюрної стрічки безпосередньо на поверхню стіни гарантує багатолітню службу шпалер з цим декоративним елементом.
Технологія наклеювання бордюру виглядає таким чином. По всьому периметру кімнати на потрібній висоті відбивається горизонтальна лінія. Після цього наклеюють верхню (над бордюром) частину шпалер, нижня кромка яких обрізується по нанесеній лінії за допомогою гострого ножа і металевої лінійки. Бордюр, заздалегідь просочений клеєм, наклеюється встык до кромки шпалер, причому його нижній край (15-20 мм) до стіни не притискається. Полотнища шпалер нижнього ряду заводяться під бордюр (фото 
і обрізуються по його нижньому краю (фото 9). Відрізану смужку видаляють (фото 10), після чого бордюр остаточно приклеюють до стіни. Ця робота вимагає великої уваги і акуратності, але забезпечує здобуття ідеального (і довговічного) з’єднання бордюрної стрічки з шпалерами.
Наклеювання паперового бордюру поверх паперових шпалер жодної скрути, як правило, не викликає, але результат виходить гірше; в цьому випадку також рекомендується дотримуватися технології, приведеної вище.
Остання рада: в процесі наклеювання шпалер і до їх повного висихання необхідно виключити всяку можливість виникнення протягів. Протяги викликають нерівномірне висихання шпалер і, як наслідок, їх нерівномірну усадку, що може привести до розповзання стиків, неякісного приклеювання полотнищ, а у важких випадках до порушення цілісності шпалер.
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.